Квiти в волоссi

Вона носила квіти в волоссі
 І ними грався він і ще вітер
 Здавалося, давно вже дорослі
 Але кохали щиро, мов діти
 Відчинені серця, щирі очі
 Таких не так багато є в світі
 Лилися сльози щастя щоночі
 Обіцянки назавжди любити
 Будиночок на розі двох вулиць
 Паркан плющем осіннім завитий
 Здавалося, дощі схаменулись
 Здавалося, завжди буде літо
 Лише один дзвінок телефону
 І варто тільки їм захотіти
 Повіяло теплом з-за кордону
 А отже, неодмінно летіти
 Не обіцяй назавжди
 Не обіцяй навічно
 Де твоє-моє завтра?
 У скронях вітер свище
 Не обіцяй, навіщо?
 Не обіцяй, не треба
 Залежить час найближчий
 Та не завжди від тебе
 І раптом все змінилось навколо
 Проблеми, ціни, сни, сподівання
 Роз'їхалися, як діти в школу
 Що першим було — стало останнім
 Їй у варшавські спальні райони
 Йому Москву бетоном залити
 Але кохання у таксофонах
 Приречене недовго прожити
 Куди ведуть строкаті дороги?
 Чому ви заблукали у світі?
 Вас сотні, тисячі, вас мільйони
 В Ізраїлі, Канаді, на Кріті
 Є спогади про те, як було все
 Надія на те, як все буде
 Нас доля стрімко течею несе
 Бо ми не титани — ми люди
 Не обіцяй назавжди
 Не обіцяй навічно
 Де твоє-моє завтра?
 У скронях вітер свище
 Не обіцяй, навіщо?
 Не обіцяй, не треба
 Залежить час найближчий
 Та не завжди від тебе
 ♪
 Залежить час найближчий
 Та не завжди від тебе
 ♪
 Не обіцяй кохати завжди
 Не обіцяй навічно
 Де твоє-моє завтра?
 У скронях вітер свище
 Не обіцяй, навіщо?
 Не обіцяй, не треба
 Залежить час найближчий
 Та не завжди від тебе
 Не обіцяй назавжди
 Не обіцяй навічно
 Де твоє-моє завтра?
 У скронях вітер свище
 Не обіцяй, навіщо?
 Не обіцяй, не треба
 Залежить час найближчий
 Та не завжди від тебе
 Вона носила квіти в волоссі
 І ними грався він і ще вітер
 Здавалося, давно вже дорослі
 Але кохали щиро, мов діти