Dishonour II

Невірна ніч, непевна — тупу-тупу —
 Безнебна ніч — татари де?! — прийшла
 Шикує смерть — не спіте! — труп по трупу
 Ридають коні, кублиться імла
 Хропуть шаблі, і ядра захропли
 Хропе і втома, цямкає губами
 І хмара ріжеться кривавими рогами
 В безнебнім небі чорними шляхами
 І тиша спить, і віти, і вітри
 Мазниці густо сплять, і кругле сплять колеса
 І кулям сняться голови й серця:
 Невірна ніч! Ганьба довготелеса
 Схиляється до нашого лиця
 Ганьбо! Ганебино! Ганьбище, ти над нами!
 Твій віщий зір на нашому чолі
 Що нашими козацькими кістками
 Проторохтиш в землі і по землі
 Могил нема. Могили повтікали
 Дніпро утік — осталась лиш вода
 І вовчі небеса — над вовчими віками
 Снують свою ходу — печальна та хода