Сподіваюсь, з тобою все гаразд

Важко жити у розбитому світі, де немає ні лиць, ні імен
 А день переплутаний з ніччю. Хто йде, той дорогу знайде
 Але я стою на узбіччі, нелегко терпіти мовчання твоє
 Нібито я поливаю зів'ялі квіти
 Чи в полі від блискавки і під дощем намагаюся вкритись
 Перше — це лиш діло звички, а друге — дурниці, на цьому і все
 В цей ранок бридкий я збагнув лиш одне
 Ти померла у мене вві сні, та обидва з тобою ми вже давно трупи
 Сліди наші вкриють калюжі брудні, спустошення в мене в душі і назовні
 А речі, які я ненавидів, стали мені до нудоти байдужі
 Я їм заміну шукав не одну ніч — не зміг, і це, можливо, безглуздо
 Але знов чекаю на нашу зустріч
 На нашу зустріч, на нашу зустріч
 ♪
 Важко жити у розбитому світі, де немає ні лиць, ні імен
 А день переплутаний з ніччю. Хто йде, той дорогу знайде
 Але я стою на узбіччі, нелегко терпіти мовчання твоє!
 Нібито я поливаю зів'ялі квіти
 Чи в полі від блискавки і під дощем
 Намагаюся вкритись! Намагаюся вкритись!
 Намагаюся вкритись! Намагаюся вкритись!
 ♪
 Намагаюся вкритись!